ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
СЕЛА КУЗЬМИНО
Кузьмино - старовинне українське село Закарпатської області, Мукачівського району, розташоване в передгірній зоні Карпат на межі переходу їх в Середньодунайську низовину за 20 км від районного центру та за 6 км від селища Середнє.
КУЛЬТУРА - ДУША НАРОДУ Говорячи про культуру, можемо сміливо твердити, що культурно- просвітницька робота тісно пов'язана з освітою, де педагогічний колектив не байдужий до села, де він працює, - там спільна робота з культосвітніми працівниками має добрі наслідки у всіх сферах життя, бо наявність грамотних людей і їх активність у громадській роботі сприяє більш цивілізованому, розумінню суспільного життя, гарно впливає на культуру побуту, санітарно-гігієнічну культуру, на спілкування між людьми.
Досвід показує, що чим більше школа пов'язана з культосвітньою роботою, тим більший авторитет школи на селі.
Рельєф, природно-кліматичні умови кузьминських земель сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва та розвитку тваринництва. Для того, щоб освоїти значні площі для розвитку землеробства, нашим предкам доводилось докладати багато зусиль, щоб з лісів, чагарників, ярів з допомогою примітивних знарядь праці перетворити їх на продуктивні,площі для землеробства. Кожен господар села намагався продуктивно використати кожний клаптик землі. Всі члени родини в поті чола від зорі до зорі працювали, щоб виростити хліб насущний.
Основними знаряддями праці для обробітку землі були соха та мотика.
Топоніми виникали в далеку давнину, пов'язані ще з періодом заселення та освоєння нових земель. Це назви урочищ, полів, пасовищ, лісів, ярів, криниць. Найчастіше назви урочищ надавались від імен, прізвищ їх власників, або за їхніми професіями. 1. Назви вулиць села: Грунок - вулиця на пагорбі
Долина - вулиця під пагорбом, Дякувня - частина села, на території якої побудовані церква, фара та будинок для дяка. 2. Урочища: Стара Гора - підвищена місцевість із західної сторони села, на якій з давніх-давен росли виноградники. Тин - на цій місцевості колись було кладовище. Матикув- від прізвища власника Матіко.
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗМІНИ НА КРАЩЕ
Сьогодні, підсумовуючи досягнення років в різних сферах життя і, зокрема Закарпаття в період 1919-1939 національно-політичної свідомості населення, треба сказати, що входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки - це були зміни на краще.
Підтвердженням цього є те, що вірші, за які мадярська влада переслідувала великого будителя закарпатських русинів Олександра Духновича "Подкарпатскії русини, оставте глубокий сон ..." та (Я русин був, єсьм і буду...) стали гімнами Закарпатських русинів нарівні з чеським "Кде дащов муй" і словацьким "Над Татров са бліска" виконувались при відзначенні державних свят.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ У 20-30-ті РОКИ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ
Одним з важливих питань у житті села було питання місцевої влади. Сільська влада - управа, у народі мала назву "громада", а людина, яка була призначена для управління селом, називалась "біровом" (староста).
Жителі села завжди прагнули, щоб на посаду бірова був обраний найкращий ґазда, який був би наділений якостями справжнього господаря-організатора, щоб уболівав за добробут села та долю його жителів.
У різні часи село входило до різних державних утворень: Австро- Угорщини, Чехословацької Республіки, Карпатської України, Угорщини, Радянського Союзу, України. За часів Австро-Угорської монархії на посаду сільського бірова громада вибирала ґазду, який мав великий маєток, був прикладом у господарстві для інших і був грамотним. На сході селян громада обирала 9-12 своїх представників, які називались "валацманьоші" - порадники, а вони з-поміж себе вибирали бірова, заступника бірова та касира.
26 жовтня 1944 року Кузьмино було звільнено від фашистських загарбників. Жителі села гостинно і радісно зустріли бійців Червоної Армії, як визволителів. Вже на другий-третій день після визволення політвідділи Червоної Армії почали встановлювати нові порядки. 28 жовтня було "обрано" (призначено політвідділом) сільський народний комітет у складі:
- Лучин Гриць - член комуністичної партії Чехословацької Республіки, голова, ^
- Кіштулинець Федір - безпартійний, заступник голови.
Члени:
- Пазуханич Михайло,
- Прокопець Іван,
- Свида Петро,
- Федака Іван,
В 30-40-х роках минулого століття в селі Кузьмино нараховувалось близько 120 домогосподарств. За національним складом русини становили 75%, євреї - 25 %.
16 квітня 1944 року з села угорськими фашистами було депортовано 25 єврейських сімей.
Єврейське населення з русинами греко-католиками жило дружно, не було між ними ні національних, ні релігійних суперечок. Жили вони і трудились чесно.
У християнській вірі багато релігійних свят, яких християнські сім'ї твердо дотримуються тепер і дотримувались в минулому, за винятком радянського періоду 1944-1990 років. В цей час молодь шкіл, навчальних закладів, вчителі і викладачі, службовці держустанов, сільський актив переслідувались "атеїстами" за відвідування церкви, відзначення релігійних свят. При виявленні такого їх звільняли з роботи або шукали інший привід.
Християнські свята, традиції і обряди допомагають зберегти національну культуру, духовність, є джерелом морального виховання молодої генерації.
Серед річно-календарних свят першим є зустріч Святого вечора та Різдва Христового.
У кожному селі є своєрідний обряд проведення весілля. В Кузьмині в цей обряд входять такі події:
- Сватанки і обзори.
- Виголоски.
- Перевезення до молодої пуслань (посаг).
- Запрошення на весілля.
- Гуски.
- Плетення вінків та вбирання молодої.
- Сніданок-гостина у молодої.
- Похід до церкви на присягу. Присяга.
- Весільний похід після присяги до молодої.
- Зустріч молодих.
- Гостина в молодої.
- Дарування молодим.
- Прощання молодої з родиною, відхід до молодого, зустріч молодих.
- Дарування молодої батькам і родичам молодої.
- Танок молодої.
Господарювання в найдавніші часи 
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЗМІНИ НА КРАЩЕ
РЕЛІГІЙНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ В с.КУЗЬМИНО
