ТОПОНІМІКА СЕЛА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
Топоніми виникали в далеку давнину, пов'язані ще з періодом заселення та освоєння нових земель. Це назви урочищ, полів, пасовищ, лісів, ярів, криниць. Найчастіше назви урочищ надавались від імен, прізвищ їх власників, або за їхніми професіями.
1. Назви вулиць села:
Грунок - вулиця на пагорбі
Долина - вулиця під пагорбом,
Дякувня - частина села, на території якої побудовані церква, фара та будинок для дяка.
2. Урочища:
Стара Гора - підвищена місцевість із західної сторони села, на якій з давніх-давен росли виноградники.
Тин - на цій місцевості колись було кладовище.
Матикув - від прізвища власника Матіко.
Вінчикув-Підвінчикув - лісисті пагорби охоплюють долину у вигляді вінця.
Кошарище - літнє пасовище та загони для худоби.
Савковиця - від прізвища власника Савка.
Копанець - тут колись, за переказами, добували залізну руду.
Яясьово - походження назви невідоме.
Криві Ниви - назва говорить сама за себе.
Ружанка - поле, на якому - дикі троянди (ружі).
Кузмин - від прізвища власника - засновника села. Первісно село було розташоване у цьому урочищі.
Ровінь - рівнинна сінокісна місцевість.
Малюшин Горб, Малюшин Потік - імовірно, від прізвища власника урочища Малеш.
Великий Горб - підвищена місцевість при в'їзді в село.
Кам'янка-Підкам'янка - кам'яниста чагарникова місцевість, використовувалась для випасу худоби.
Кремнянка - в цій місцевості в минулому добували кремній, з якого виготовляли кресала.
Товарня-Пудтоварня — можливо, тут колись проводились торги.
Жолуб - місцевість у вигляді жолоба. Загородки - місцевість, де були розташовані загороди, угіддя.
Білий Потік - протікає потічок, над яким часто піднімається туман.
Напивницях-Підпивницями - місцевість, в якій знаходяться викопані за часів турків 8 підвалів (пивниць). За колгоспної доби в цих підвалах зберігалось колгоспне вино.
Дубник - урочище, де росли розлогі дуби.
Їжачка - місцевість, засаджена виноградниками, мабуть, тут водилось багато їжаків.
Яново-Пуд'яново - назва від імені власника Яна.
Балажовці - у цьому урочищі лежало село Кузьмино під назвою Балажієво.
Квацьки - болотиста сінокісна місцевість.
Зарінки - сінокісна місцевість за рікою.
Барсучини - місцевість, де водились борсуки.
Замерки - найбільш західна частина Кузьминського гатару, де заходить сонце.
3. Топоніми за власниками:
Попова нива, Пінчова яма, Грицищова яма, Скучкова березина, Лучинова березина, Юрикув дубник, Микулув керток, Мазютинцюв перелуг, Xтомув перелуг, Янчикув ярок, Газудув лазок, Копичув ярок, Фіцкув миреш, Аронув берег, Бенюв берег, Воловарюв берег, Мошкова шайина, Мовскова табла, Куничкова бучина, Носикова рубань, Іванчикув ярок.
Польові криниці: територія Кузьминського гатару була дуже насичена криничними джерелами, однак після проведення у 70-80-х роках минулого століття меліоративних робіт багато криниць висохло. Зокрема: Тинтова, Мегелова, Зорюнова, Аронова, Скучкова, на Газудовому лазку, під кам'янков, коло млина. Сьогодні функціонує 7 криниць, де утримується достатньо води: Хтомова. Галакінчина. у Шаїні, під Пивницями, під Матиковом, у Копанци, у Савковиці.
Річки та озера: зі східного боку села протікає річка-потічок під назвою Кучавка, бо витікає із села Руська Кучава. Із західної сторони протікає річка Стара, яка бере свій початок з гори Маковиця. Ця річка раніше була досить повноводна і багата на рибу. На ній працювало п'ять водяних млинів.
У 60-х роках між селом Кузьмино і Андріївка було насипано греблю, перекрито річку Стара, утворилось штучне озеро. В той час Кузьмино входило до Кальницького винрадгоспу, а Андріївка - до Середнянського винрадгоспу, але через те, що обидва радгоспи входили до системи ''Закарпатвинтрест", 60 гектарів земель в урочищі Балажовці було передано Середнянському радгоспу і названо Андріївський рибник, який тепер став зоною відпочинку.
Колодязі та джерела: перші поселенці с.Кузьмина брали воду з місцевих джерел: Гранканя, Праля, Графська криниця, згодом жителі села гуртувались по 5-10 сімей і копали колодязі глибиною більше 20 м, мурували їх каменем. Таких колодязів у селі нараховується 16. В 70-х роках минулого століття в усіх селах Кальницького радгоспу пробурено свердловини, встановлено башти Рожнянського і побудовано водогін. який підведено до кожного двору. Колодязями тепер користуються тільки при несправності водогону чи при відсутності електроенергії.
Турецькі пивниці: серед цікавих пам'яток попередніх століть слід згадати накопані пивниці, а їх нараховується 8, і розташовані вони недалеко від села Кузьмино. Ці пивниці жителі села називають турецькими, найімовірніше тому, що вони були викопані за часів турецької навали. В час колективізації 1949-60 рр. поруч з підвалами були колгоспний господарський двір, тваринницькі ферми, склади. Підвали використовувались для зберігання вина. Нині, на жаль, підвали порожні, деякі з них збереглися, а окремі при вході засипані грунтом.
|