РЕЛІГІЙНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ В с.КУЗЬМИНО

У християнській вірі багато релігійних свят, яких християнські сім'ї твердо дотримуються тепер і дотримувались в минулому, за винятком радянського періоду 1944-1990 років. В цей час молодь шкіл, навчаль­них закладів, вчителі і викладачі, службовці держустанов, сільський актив переслідувались "атеїстами" за відвідування церкви, відзначення релі­гійних свят. При виявленні такого їх звільняли з роботи або шукали інший привід.

Християнські свята, традиції і обряди допомагають зберегти націо­нальну культуру, духовність, є джерелом морального виховання моло­дої генерації.

Серед річно-календарних свят першим є зустріч Святого вечора та Різдва Христового. Кожна ґаздиня пече тоді керечун, тісто замішують на воді. В тісто в середину керечуна кладуть пляшечку з травневим медом, довкола - зубці часнику і погарчик з сіллю. Ці ліки зберігають цілий рік і використовують для лікування як людей, так і домашньої худоби. Різдвяні калачі замішують на молоці, а страви готують уже м'ясні.

На Святий вечір ґаздиня готує 12 пісних страв на олії: оселедці з цибулею, заправлені оцтом, риба свіжа смажена, капуста квашена з су­шеними грибами, квасоля колочена, картопля насухо топтана, голубці з кукурудзяною крупою та грибами, грибна поливка з лашкою, лечо з овочів, гриби мариновані, пироги з лекваром або картоплею, фанки та інше.

Перед святою вечерею уся домашня худоба повинна бути досита нагодованою, птицю (курей, гусей, качок) годують зерном, яке розкидують з решета, щоб добре неслися.

Перед вечерею вся сім'я умивається, одягається в чисте святкове вбрання. Коли ґаздиня положила на стіл усі страви і керечун, господар виходить з хати і заносить заздалегідь підготовлений оберемок вівся­ної соломи та снопик необмолоченого вівса і круглу паляницю. На по розі три рази вітається: "Дай Боже добрий щасливий Святий вечір". Ро­дина відповідає: "Дай Боже", "Дай Боже", "Дай Боже". Господар про­качує паляницю від порога до столу і всі дивляться, яким боком ляже паляниця, бажано, щоб паляниця лягла верхом, тоді Новий рік буде доб­рим. Снопик вівса ставить під керечун і накриває скатертину. Оберемок соломи передає дітям, щоб розстелили по долівці, а ґаздиня кидає в солому грецькі горіхи, цукерки, гроші, які після вечері діти шукають в соломі. Вся сім'я стає довкола столу і всі голосно виконують молитву "Отче наш", після господар промовляє: "Запрошую до святої вечері", всі три рази дякують і сідають вечеряти.

Різдво святкують три дні. В перший день по дворах ходять вінчувати-колядувати діти із звіздами та бетлегеми з вертепом. На другий і третій день Різдва окремими групами збираються леґіні та дівчата і об­ходять всі сім'ї, що входять у групу колядників. Старші збираються породинно, або за кумовством, і так колядують, вінчують до самого ранку. Третіми колядниками є представники церкви: дяки, куратори, за­ходять до хати з дзвоником, колядують, бажають родині щасливих свят і Нового року і все заколядоване дарується для потреб церкви.

Другим великим святом, яке відмічається у Кузьмині, - це 14 січня, День Святителя — Василія Великого, день висвячення Кузьминської греко-католицької церкви. Як звичайно, з ближніх сіл приходять церковні процесії з хрестами та хоругвами, співаючи церковні пісні. Назустріч про­цесіям, що підходять до церкви, виходять із павізами вірники і молодь села з священиком, вітаються з ними. Священику дарують живі квіти.

Велику Літургію правлять місцевий священик та священики, які прийшли із сусідніх парафій. Кожного разу в цей день на богослужінні в храмі вірники стають учасниками великого дійства у спільній молитві з невидимою небесною церквою. Одним із християнських ритуалів є три­разовий обхід церкви, який проводиться з чотириразовим читанням Єван­геліє. Попереду дівчата несуть завіси, а чоловіки запалені свічки - трійці. За ними священики, дяки і всі присутні на святі. При обході господар чи господиня запрошують своїх родичів, знайомих чи друзів до себе на гостину.

Після обходу церкви відправляється вечірня, під час якої священи­ки проводять мировання. Накінець священик виголошує проповідь і на­зиває тих, що внесли свої пожертвування для храму, всім їм співають "Многая літа". Також священик вітає всіх тих, хто має ім'я Василій, їм також виконується "Многая літа" і всім дається благословення.

Не можна не згадати, як проходить гостина, бо це також одна з тра­дицій. Гостей зустрічає господар або хтось із дорослих у сім'ї в дворі.

­ Малим дітям гості приносять подарунки (цукерки, медяники, гроші). Коли стіл накритий, де смачні страви, усіх запрошують сідати до столу. Один із старших гостей пропонує помолитись. На столі горілка, сливови­ця, вино натуральне, пиво, мінеральні води, фруктові домашні соки. Після першої чи третьої чарки розпочинаються розмови про життя-буття. Коли більшість страв спожито, цікаві питання обговорено, десь під вечір гості збираються додому. Господиня для кожної сім'ї заготовляє рушник з го­стинцями (калачі, печене м'ясо, тістечка тощо, і обов'язково пляшку сли­вовиці). Все це призначалось для тих, хто залишився вдома.

Будучи дітьми, ми з нетерпінням чекали мамку чи бабку з гостин­цями з празника з інших сіл: Кальника, Андрашовець чи Лінців. Кузьминці дуже гостинні, і хто побував, чи побуває у нас на гостині, то обо­в'язково захоче побувати ще раз.

Третім празником є Богоявленіє (Водощі, Івана Хрестителя). Це свя­то християнська церква святкує з нагоди хрещення Іваном Хрестите­лем в Йордан-ріці Спасителя нашого Ісуса Христа.

18 січня в переддень свята - пісний день, який в народі називають "Бабин Святий вечір". На вечерю також готують пісні страви. В день свята після служби Божої проводиться в церкві посвячення води, яка потім використовується як лікувальна. По закінченні літургії свяще­ник, дяк і паламар ідуть в село, в кожну оселю, висвячують хату та при­міщення, де утримується худоба. Цілий тиждень по святі не дозволяєть­ся прання, бо вся вода в криницях і потічках є посвяченою.

Наступним визначним великим святом є Благовіщення - 7 квітня, коли Архангел Гавриїл сповістив Марію, Матір Божу, що вона зачне від Духа Святого і породить Спасителя Миру. В народі є повір'я, що перед днем Благовіщення відьми опівночі ходять по хлівах і забирають від корів молоко, тому на ніч двері на хлівах забивають гвіздками і ого­роджують терном.

Пасічники, бджолярі у день перед Благовіщенням виставляють і відкривають вулики бджіл для обльоту. Для дівчат цей день - строгий піст, кажуть, якщо дівчина поститься на Благовіщення і на Покрову, то можна випостити добру долю.

Найвеселішими святами є Великдень - Воскресіння Христове. По великій п'ятидесятниці Великого посту всі вірники за тиждень-два ста­раються висповідатися і прийняти святе причастя, щоб з чистим сер­цем і душею зустріти Воскресіння Спасителя.

Ґаздині наводять порядок в хатах: білять кімнати, фарбують меблі, перуть усе хатнє вбрання. Господарі наводять порядок в обійсті, ре­монтують огорожу, вивозять сміття. Від Цвітної неділі до Воскресіння Христа - страсний тиждень. У четвер о 6-8 годині в церкві відбуваєть­ся відправа про страсті Христа, де священик читає в 12 Євангеліях про всі події, які відбувалися: юдина зрада, схоплення їсуса, суд у Понтійського Пілата, розп'яття, глузування і смерть Ісуса.

День Великодної п'ятниці є строгий піст, в цей день ніхто не вико­нує польові роботи. О третій годині після обіду в церкві відбувається об­ряд "Похорон Ісуса Христа". Священику на спину простилають Плаща­ницю, на якій зображено померлого Христа і четверо хлопців беруть її за краї і виносять з храму і разом з усіма роблять обхід церкви, співаю­чи Тропар: "Благообразний Іосиф із древа зняв Пречистоє тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив і з запахами до гробу нового закрив і поло­жив", після знову заносять Плащаницю до церкви на заздалегідь підго­товлене місце, розстеляють, де вона лежить до півночі суботи.

Але чи не найбільш турботливі передвеликодні дні. Суботній день є найвідповідальнішим для жінок, бо кожна з них хоче спекти і гарно оформити паску. Замішують тісто паски на причині - опарі, приготов­леній у п'ятницю звечора. Заміс роблять на молоці, додаючи масло, яйця, родзинки та інше. Цього ж дня варять щовдар і домашню пикницю, яйця, відігрівають свіжий сир та збивають з сметани домашнє масло. Хтось із членів сім'ї займається фарбуванням та розкрашуванням писанок.

Для посвячення паски у кожної ґаздині є окремий гарний кошик, в який укладається частина з усіх приготованих наїдків, обов'язково ще складеться сіль, інколи домашнє вино. Все це повинно бути підго­товано в суботу вночі до початку Всеношної відправи.

У вечір, перед святим Юрієм, 6 травня, щоб відьми не заходили в обійстя та приміщення для худоби, зранку господар робить хрест на кожній тварині Різдвяним Святовечоровим медом. У день святого Юрія, після Літургії, всі присутні в храмі з хоругвами та хрестами, співаючи церковні пісні, виходять в поле, де посіяна озимина, проводять моле­бень і посвячення посівів, щоб Бог вберіг урожай від усякої стихії і граду.