Церква без дзвонів - не церква. Дзвони сповіщають про добрі та інші новини, вони скликають вірників до храму Божого на молитву, супроводжують на вічний відпочинок, відганяють град і бурі, сповіщають про пожежі та інші лиха.
В роки Першої світової війни в 1914-1918 роках австро-угорськими властями з Кузьминської церкви було знято два великі дзвони на воєнні потреби, залишився один дзвін.
Будучи першим куратором Кузьминської парафії, Стерчо Юрко за рахунок церковних коштів та пожертв вірників у 1922 році дав замовлення на виготовлення двох дзвонів у місті Хомутов (Чехословаччина).
Великий дзвін називається "Василій", середній - "Георгій", ці дзвони служать до сьогодні. На них викарбувано однаковий текст: "Сей звонь правленьїй года 1922 для Кузьминской греко-катольїческой церкви. Вьілито фирмой Ріхардь Геральдь Хомутов вт. Чехії".
На малому дзвоні, що залишився з довоє нного часу, українською мовою викарбувано текст: "Церьковь Кузминскія, парох Іосифь Даниє- ловичь 1856", також угорською мовою: "Відлив Ласло Альберт в Малих Геївцях 1856 рік".
Якщо до 1918 року дзвони було встановлено на турні храму, то в 1922 році для них збудована поруч з храмом дзвіниця з бляшаним дахом, всі кріплення дубові. Крім дзвонів, у дзвіниці встановлено дерев'яне корботало, яке використовується замість дзвонів в страсний тиждень, коли за канонами церкви заборонено дзвонити
