У давні часи селяни до послуг лікарів не зверталися, бо їх і не було.
          Селяни, в основному, користувались народною медициною, широ­ко використовували лікарські рослини: ромашку, звіробій, материнку, цинторію, м'яту, листя і ягоди малини, шипшину, цвіт липи, бузину, кали­ну, мед і часник. Великою популярністю користувались купелі. Для цього слугували дерев'яні бочки, в яких запарювали різне суцвіття із сіна та трав. Від простуди допомагав настій часнику з медом, який запікали в пляшечках на Святий вечір в керечунови. Широко застосовувались різні види лікувальної магії: гасіння вугликів, обмивання і кроплення свяче­ною водою з різними замолюваннями, вставання в церкві під чашу з причастям і під Євангелієм, а від переляку зливання воску та ін.
          У Кузьмині протягом XIX століття було зареєстровано дві епідемії. Перша епідемія холери була в 1875 році, за переказами старожилів від неї померло більше 50 людей. На околиці села в хатині єврея Мошковича було відкрито ізолятор для хворих, що в якійсь мірі перешкоджа­ло поширенню хвороби.
        Друга епідемія черевного тифу сталася після війни 1945 року. На цю недугу захворіло більше 10 чоловік, з них троє померло.
       В 20-30-ті роки минулого століття популярними були бабки-повитухи, як Бадзьо Олена, Бушела Олена, Феделеш Олена. Ці жінки не мали медичної освіти і покладались тільки на практичний досвід, тому нерідко були випадки смерті породіль і новонароджених дітей. Так, в 1931 році при пологах померла від кровотечі Стерчо Олена.
       У 1945 року в Кузьмині відкрито фельдшерсько-акушерський пункт. Перша завідуюча пунктом - учасник війни Кузнєцова Лідія. ФАП був розташований в приватній хаті Кривенька Андрія. Пізніше було відре­монтовано безгосподарну хату єврея Шоломона Абрума, в якій знахо­диться ФАП і до сьогодні.
      За весь період з 1945 року завідували фельдшерсько-акушерсь­ким пунктом: Кузнєцова Лідія, Тягур Петро, Єрмолаєва Ольга, Васильєв Костянтин, Гала Маргарита, Скубенич Марія, яка працює і донині.
      В 1945 році в селі Кальник відкрита дільнична лікарня на 25 ліжок (тепер лікарська амбулаторія), тут працювали лікарі: Співакова Віра, Стрипа Микола, Дуда Іван, Кириліна Ніна, Шандала Ігор, Перевузник Василь, Симодейко Андрій (нині професор УжДУ, доктор медичних наук), Петах Віктор, Басараб Маргарита, Панько Віра, Сідун Тетяна.
        Велику участь в оздоровленні робітників радгоспу надавала проф­спілкова організація Кальницького винрадгоспу (голова профспілки Куничка Василь). Протягом 1961-1987 років щорічно в санаторіях, профілакторіях, будинках відпочинку, турбазах оздоровлювалось по 30-40 кузьминців.